Дебютний короткометражний фільм режисера й актора Павла Шпегуна «Тиша» отримав міжнародну премію Airone della Laguna на Венеційському кінофестивалі. Про створення стрічки режисер розповів разом із продюсеркою Анною Яценко.
Історія випадкової зустрічі
У центрі фільму — Лука, стендапер, який переживає невдалий виступ. Після нього герой знайомиться із загадковою жінкою, і ця зустріч перетворюється на спільну подорож протягом однієї ночі. За словами Шпегуна, момент поразки робить персонажа вразливим: увага незнайомки стає для нього знаком, що його хтось почув і зрозумів.
Ідея фільму сформувалася під впливом азійського кінематографа, зокрема історій про випадкові зустрічі двох несхожих людей. Водночас образ стендапера пов’язаний із сучасною українською реальністю, де гумор, театр і кіно допомагають людям переживати складні часи. Шпегун хотів показати людину, яка професійно розважає інших, хоча сама перебуває в емоційно непростому стані.
Від гумору до близькості
Фільм поступово змінює тональність — від комедійної атмосфери стендапу до інтимної та майже містичної історії. Герої зближуються не лише фізично: їхня взаємодія стає способом краще зрозуміти себе й побачити одне одного глибше, ніж вони планували спочатку.
Режисер зазначив, що гумор і драматичні переживання у стрічці відображають повсякденний досвід людей, які живуть під час війни. За його задумом, жарти стають своєрідним захистом від страху, а коли персонажі перестають жартувати та говорять про особисте, назовні виходить прихована напруга.
Візуальна мова «Тиші»
Події фільму відбуваються переважно впродовж однієї ночі. Простір змінюється разом зі сприйняттям героїв: історія починається у барі, переходить до камерної атмосфери свічок, а завершується образами, пов’язаними з космосом.
Над візуальною концепцією працювали оператор Михайло Любарський і художник-постановник Влад Одуденко. Важливою частиною задуму став і звук: у фільмі немає саундтреку, натомість атмосферу створюють шуми вулиці, вітер та інші природні й міські звуки. За це відповідав звукорежисер Сергій Степанський.
Зміни під час виробництва
Спочатку головного героя планували зробити кіномеханіком, однак під час розробки творці замінили цю професію на стендап. На етапі кастингу також переглянули початковий підхід і провели живі проби. У результаті ролі виконали Іоланта Богдюн і Григорій Наумов.
Зйомки тривали два з половиною дні. Однією з локацій став «БарменДиктат», де команда працювала у вихідний день. Продюсерка Анна Яценко розповіла, що бюджет фільму після початку роботи не змінювали. Монтаж тривав довше, ніж безпосередні зйомки: команда поверталася до матеріалу після паузи, щоб оцінити його свіжим поглядом.
Назва «Тиша» від початку була пов’язана з головною героїнею. Водночас у процесі роботи вона набула додаткового значення: для авторів це не відсутність звуку, а внутрішній стан, який кожен глядач може сприйняти по-своєму.