Режисер Джефф Ведлоу назвав «The Devil’s Mouth» найскладнішим фільмом у своїй кар’єрі. Стрічка поєднує горор про акулу з камерною історією виживання: герої опиняються замкненими у прісноводній печері в Таїланді, а згодом стикаються з бичачою акулою.
Головні ролі у фільмі виконали Кетрін Ньютон і Лана Кондор. Вони зіграли найкращих подруг Сару та Макс, чиї стосунки проходять випробування під час небезпечної подорожі разом із друзями з коледжу.
Актори більшість трюків виконували самі
За словами Ведлоу, ще до початку роботи він попередив акторів, що на них чекають надзвичайно фізично виснажливі зйомки. Значна частина фільму відбувається у воді, тому виконавцям доводилося не лише грати сцени, а й постійно триматися на плаву під час діалогів.
Перед знімальним періодом актори два тижні тренувалися: плавали на місці, затримували дихання та працювали зі справжніми каяками. Ньютон і Кондор, як і решта команди, виконували підводну роботу, занурення, скелелазіння та сцени, де їх тягнули лебідками. Винятком став трюк, під час якого героїні Ньютон потрібно було стрибнути з 35-футової висоти у мілкий басейн.
Ньютон і Кондор спочатку хотіли зіграти одна одну
Цікавим викликом для режисера став кастинг. Обидві акторки вважали, що більше підходять на роль іншої. Ведлоу пояснив, що на етапі читання сценарію персонажі частково нагадували героїнь, яких Ньютон і Кондор грали раніше.
У підсумку Ньютон дісталася роль Сари — стриманішої героїні з внутрішньою драматичною аркою, тоді як Кондор зіграла Макс, персонажку з більш різким характером. Під час роботи над фільмом акторки стали близькими подругами.
Печери створили на двох павільйонах
Спочатку події планували розгорнути в Мексиці, а знімати мали в Домініканській Республіці. Однак незадовго до початку виробництва команда отримала можливість працювати на павільйонах і знімальному майданчику в Бангкоку. Режисер вирішив використати Таїланд не лише як місце зйомок, а і як важливу частину атмосфери історії.
Початок фільму знімали у справжніх прісноводних печерах, де тренуються рятувальні дайвери. Коли герої потрапляють у підземну систему, виробництво перенесли на павільйони з міркувань безпеки та через складність роботи в реальних печерах.
На двох знімальних майданчиках побудували 13 декорацій. Одна з них мала приблизно 120 футів у довжину та 70 футів у ширину і була заповнена водою на п’ять футів. Інша декорація площею близько 60 на 70 футів містила 15 футів води. Завдяки зміні освітлення, повороту окремих елементів і різним ракурсам ці конструкції мали створювати ілюзію нескінченної печери.
Зйомки вимагали нової операторської мови
Роботу ускладнювала вага підводного обладнання. Камера разом із захисним корпусом HydroFlex важила близько 120 фунтів, тому знімати з рук або використовувати стедікам було неможливо. Команда застосовувала плавучість і технокран, на якому оператор Піт Маккефрі працював протягом знімального дня.
Окремою проблемою стало освітлення. Акторські налобні ліхтарі могли спричиняти відблиски на об’єктиві, тому для фільму створили спеціальні моделі з регульованою яскравістю та кутом нахилу. «The Devil’s Mouth» доступний для перегляду на Prime Video.